/Files/images/psiholog/IMG-6863f16fb90533c2a9a0e4e0ba44e055-V.jpg

/Files/images/psiholog/IMG-b7d7164cda70c534d343ef9aa7159ed0-V.jpg /Files/images/psiholog/IMG-5f56ce7d53fcd0b3d0427f8598655304-V.jpg

Батькам про права дитини

Всі люди на Землі мають рівні права та свободи - ці права закріплені Загальною Декларацією прав людини, що прийнята Генеральною Асамблеєю ООН в 1948 році. Ваша дитина, як і будь-яка інша людина, має рівні людські права! Права дитини закріплені Конвенцією про права дитини, що проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року.

Кожна дитина має право:- на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку; - на захист здоров’я та медично-санітарне обслуговування; - на захист від поганого поводження, від відсутності турботи з боку батьків, або тих, хто забезпечує за ним догляд; - на захист від жорстоких, нелюдських або принижуючих достоїнство людини видів поводження чи покарання; - на захист від будь-якого покарання; - на захист від сексуальних домагань; - на проживання з батьками та на підтримку контакту з батьками у разі їх розлучення; - на вільне віросповідання поглядів з усіх питань, що стосуються життя; - на свободу думки, совісті, віросповідання; - на особисте життя, на недоторканість житла, таємницю кореспонденції.

Правила дитини порушуються;- коли не забезпечена її безпека для життя та здоров’я; - коли її потреби ігноруються; - коли по відношенню до дитини спостерігаються випадки насильства або приниження; - коли порушується недоторканість дитини; - коли дитину ізолюють; - коли дитину залякують; - коли вона не має права голосу при прийнятті важливого для сім’ї рішення; - коли вона вільно не може висловлювати свої думки і почуття; - коли її особисті речі не є недоторканими; - коли її використовують в конфліктних ситуаціях з родичами; - коли дитина стає свідком приниження достоїнства інших людей.

Як реагує дитина на порушення прав.- Їй стає важко спілкуватися з однолітками і дорослими (вона губить, блазнює, б’ється, замикається в собі і т.д.). Її турбує особиста безпека і любов до неї. Вона часто буває в поганому настрої, може втекти з дому. Може приймати наркотики або алкоголь. Може робити спроби суїциду (замах на своє життя).

Що батьки можуть зробити для своєї дитини?- Пам’ятати, що дитина – це окрема особистість, яка має свої власні почуття, бажання, думки, потреби, які належить поважати. - Забезпечити її фізичну безпеку. - Навчити її казати "Ні”, навчити захищатися, вміти поводити себе безпечно. - Негайно припинити фізичну і словесну агресію по відношенню до неї та до інших людей. - Знайти час для щирої розмови з дитиною кожного дня. Ділитися з дитиною своїми почуттями і власними думками. - Пам’ятати про її вік та проте, що вона має особистості особливості. - Залучати її до обговорення тих сімейних проблем, які можуть бути для неї доступними. - Залучати дитину до створення сімейних правил.

ПАМ’ЯТАЙТЕ!Дитина буде поважати права інших людей, якщо її права будуть поважатися.

11 лютого -День безпечного Інтернету:

Ви - приклад для наслідування Вашої дитини!

Інтернет сьогодні став невід'ємною частиною життя багатьох дітей, але сам по собі він ні добрий і ні поганий. Він лише інструмент, і головне - вміти його правильно використовувати.

Інтернет дає величезні можливості: спілкування, бібліотеки, музика, кіно. Але, разом з тим, містить віртуальні загрози, які можуть мати негативні наслідки в реальному житті.

За даними всеукраїнського соціологічного дослідження «Знання та ставлення українців до питання безпеки дітей в Інтернеті» більше 28 % опитаних дітей готові переслати свої фотографії незнайомцям у мережі, 17 % дітей без вагань погоджуються повідомити інформацію про себе і свою сім'ю - місце проживання, професію і графік роботи батьків, наявність у будинку цінних речей і т.д. 22 % дітей періодично потрапляють на сайти для дорослих. Близько 14 % опитаних час від часу відправляють платні SMS за бонуси в онлайн - іграх.

Як зробити так , щоб віртуальні загрози не завдавали шкоди Вашій дитині і Вашим близьким у реальному житті?

ПРО ПРАВИЛА ІНТЕРНЕТ- БЕЗПЕКИ

Пропонуємо кілька правил, які допоможуть організувати безпечне використання Інтернету у Вашій родині:

1. Не ставте комп'ютер в дитячій кімнаті. Щодня провітрюйте кімнату, де стоїть комп'ютер.

2. Придумайте і обговоріть правила користування комп'ютером та Інтернетом для всіх членів сім'ї. Пам'ятайте, що оптимальний час перебування перед комп'ютером:

для дошкільнят - не рекомендується;

для учнів 1-5 класів - не більше 20 хв;

для учнів 7-8 класів - 20-30 хв;

для старшокласників - 30-40 хв.3.

3. Встановіть на комп'ютер антивірусні програми і налаштування безпеки. Сьогодні практично всі мобільні оператори і провайдери пропонують функцію Безпечного Інтернету для ваших дітей. Наприклад, Ви можете безкоштовно встановити «Веб-фільтр Ліги безпечного Інтернету» - http://www.ligainternet.ru/proxy/. Можете встановити безкоштовний плагін для браузера Adblock Plus, який блокує настирливу спливаючу рекламу (часто непристойного характеру) .

4. Навчіться самі і навчіть дитину критично ставитися до інформації, знайденої в Мережі. Не все, що опубліковано в Інтернеті - правда. Не всі люди в житті такі, якими уявляють себе в Мережі.

5. Покажіть дитині можливості Інтернету для цілеспрямованого розвитку (разом вивчайте мову , дивіться картини відомих художників, слухайте класичну музику і т.д.).

6. Домовтеся не розміщувати особисту інформацію в Інтернеті ( домашня адреса, телефон, дату народження, особисті фотографії і фотографії свого будинку і т.п.).

7 . Не відкривайте вкладення, надіслані з підозрілих і невідомих Вам адрес.

8. Навчіться самі і навчіть дітей правильно реагувати на образливі слова чи дії в Інтернеті. Ваші слова теж можуть когось ранити.

9. Регулярно підвищуйте рівень комп'ютерної та Інтернет-грамотності. Рекомендуємо почитати «Як забезпечити безпеку дітей в Інтернеті»

10 . Не вимагайте від дитини те, чого самі не дотримуєтесь!

ПРО ІНЕРНЕТ - БЕЗПЕКУ ДЛЯ БАТЬКІВ

Детальніше про те, як навчити дітей безпеці у віртуальному світі, можна дізнатися з цікавих і корисних посібників.

У посібнику для батьків «Діти в Інтернеті» Ви можете дізнатися про види Інтернет-загроз , як правильно організувати «Інтернет -життя», отримати поради по Інтернет-безпеку залежно від віку Вашої дитини, список корисних сайтів для батьків. Завантажити посібник можна за посиланням:

http://bezpeka.kyivstar.ua/f/2/materials/the_benefit_for_parents/A5_Ukrainian.pdf

Як зняти психологічне напруження дитини?

1. Глибоке диханняЗробити глибокий вдих, випинаючи живіт уперед до відчуття участі в цьому діафрагми. Тепер трохи повільніше, видихаючи повітря до втягування живота всередину. При цьому дитина повинна уявляти, що вдихає цілющий кисень - здоров'я, спокій, а видихає повітря, непотрібне організмові, хворобливість і хвилювання.2. Фізичні навантаженняНайкращим способом зняття нервового напруження є фізичні навантаження - фізична культура та фізична праця. Якщо в дитини поганий настрій, їй необхідно гратися на свіжому повітрі в рухливі ігри, спортивні ігри - футбол, волейбол, теніс тощо.3. Домашній затишок, спілкування з чотириногим другом.Домашній затишок, добре і лагідне слово рідних – запорука успіху дитини в навчальному закладі. Учені вважають, що кішка та собака знімають стресовий стан, заспокоюють нервову систему.4. ЖивописЖивопис своїм розмаїттям кольорів, грою світла й тіні створює особливу музику картини. Так вважав французький художник Е.Делакруа. А російський вчений Ф.Шмідт писав, що колір сам по собі, незалежно від предмета, якому він властивий, справляє на глядача певний психофізіологічний вплив.5. Художнє словоЧитання цікавої казки, оповідання сприяє зменшенню нервового напруження і заспокоює дитину.6. ТеатрВважають, що він має магічну силу впливу на психіку. Якщо є така можливість, відвідайте з дитиною ляльковий театр.7. Позитивні емоціїЗ давніх-давен відомо, що усмішка, жарт, гумор знімають психічне напруження. Ю.Нікелін писав: "Я твердо вірю: сміх зміцнює здоров'я і подовжує життя". Почитайте з дитиною гуморески, відвідайте цирк, атракціони тощо.8. МузикаЛюдям здавна відомо про цілющі властивості музики. Російський невропатолог і психіатр В.М.Бехтєрєв довів, що в дитячому віці нормальному, здоровому розвитку організму сприяють ніжні колискові пісні, спокійна музика.9. Спілкування з природоюПрирода заспокоює нервову систему, робить людину добрішою. Отже, якщо в дитини поганий настрій - відпочиньте з нею серед природи.10. ГраГра – явище феноменальне, вона притаманна всім дітям без винятку, оскільки це та діяльність, без якої дитина не може нормально жити і розвиватись. У навчальному процесі через його регламентованість не завжди є можливість забезпечити умови, необхідні для розгортання справжньої гри: самостійна ініціативність, добровільність, спонтанність, необмежене мовне спілкування, невизначеність у часі. Тому доцільно батькам учнів подбати про те, щоб діти достатньо гралися у вільний від шкільних занять час. Причому, чим більший вибір ігор, тим легше розкрити індивідуальні можливості й обдарування кожної дитини, створити умови для її повноцінного розвитку. В грі дитина засвоює моральні норми, на чуттєвому рівні прилучається до культури середовища, що її оточує.

Поради для батьків

1. Уранці підіймайте дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прикрощі, не вживайте образливих слів.

2. Не підганяйте її, розрахувати час — це ваш обов'язок, якщо ви цю проблему не вирішили — провини дитини в цьому немає.

3. Не посилайте дитину до школи без сніданку: у школі вона багато працює, витрачає сили.

4. Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів, застережень: «Дивися, поводься добре!», «Щоб не було поганих балів» тощо. У дитини попереду важка праця.

5. Забудьте фразу: «Що ти сьогодні отримав?»Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитися (згадайте, як вам важко після виснажливого робочого дня). Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитися, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте, на це ви не витратите багато часу.

6. Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, нехай заспокоїться, а згодом сама все розкаже.

7. Зауваження вчителів вислуховуйте без присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте сваритися. Говоріть із дитиною спокійно.

8. Після школи дитина не повинна сідати відразу за виконання завдань, необхідно 2-3 години відпочити.

9. Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 15-20 хвилин необхідно відпочивати 10-15 хвилин.

10. Під час виконання завдань не стійте над дитиною, давайте їй можливість самостійно працювати. А коли вже потрібна допомога, то без крику, спокійно, з похвалою та підтримкою, вживаючи слова: «не хвилюйся», «ти все вмієш», «давай поміркуємо разом», «згадай, як пояснював учитель» тощо.

11. Під час спілкування з дитиною не вживайте фразу: «Якщо ти будеш добре вчитися, то...».

12. Упродовж дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими повинні бути справи дитини.

13. У сім'ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих із дитиною. Усі суперечки щодо виховання дитини вирішуйте самі, без неї. Коли щось не виходить, порадьтесь з учителем, психологом. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.

14. Завжди будьте уважними до стану здоров'я дитини, коли щось турбує її: головний біль, поганий стан.

15. Залучайте дітей до хатньої і суспільної праці, точно визначте коло їх обов'язків.

16. Учіть підлітка:• цінувати дружбу, поважати суспільну думку;• правильно оцінювати свою поведінку й поведінку інших;• порівнювати свої дії з діями інших, робити відповідні висновки.

17. Виховуйте:• витримку, наполегливість, готовність переборювати труднощі.• чесність, правильність, уміння відстояти честь свою, родини, колективу тощо.

18. Виробляйте звичку сумлінно виконувати завдання, доручення вчителів, батьків, учнівського колективу.

19. Ні за яких обставин не заглядайте в портфель і кишені дитини. Навіть якщо вам здається, що ви все повинні знати про своїх дітей.

20. Коли ваша дитина прокидається, скажіть їй «Доброго ранку!» і не чекайте відповіді. Почніть день бадьоро, а не із зауважень і сварок.

21. Коли дитина повертається зі школи, запитайте: «Що сьогодні було цікавого?»

22. Намагайтеся, щоб дитина була прив'язана до помешкання. Повертаючись додому, не забувайте сказати: «А все-таки, як добре вдома!»

23. Ваша дитина принесла бали на семестр. Знайдіть за що її похвалити.

24. Постійно говоріть дитині: «Ти гарний, але не кращий за інших».

25. Скажіть дитині: «Не будь чепуруном — у класі не люблять чепурунів, не будь і замазурою — у класі таких не люблять. Будь просто акуратним».

26. Коли ви роздратовані, почніть говорити з дитиною тихо, ледь чутно, тоді роздратування відразу проходить.

27. Коли дитина виходить з будинку, обов'язково проведіть її до дверей і скажіть: «Не квапся, будь обережний».

28. Коли син чи дочка повертаються зі школи, зустрічайте його (її) біля дверей. Дитина повинна знати, що ви раді її поверненню, навіть якщо вона провинилася.

Кризи підліткового віку

Бути підлітком

Означає переживати кризу ідентичності, коли зникає відчуття тотожності з батьками «я така(-ий), як мама/батько», натомість виникає запитання: яка (-ий) я?

Розпочинається боротьба з пробудженими інстинктами статевого характеру – соціум забороняє мати статеві стосунки, а що ж робити з власною сексуальністю і фантазіями?

Всі драми раннього періоду переживаються знову, але тепер виносяться за межі сім’ї – актуальні питання обговорюються з друзями.

Прагнення ізоляції і, в той же час, величезна потреба в батьківській любові і визнанні іншими (тими ж друзями) спричиняють внутрішнє напруження (агресію).

Інстинктивна небезпека через те, що попередній світ зруйнувався викликає бажання захищатись від усіляких впливів дорослих/батьків, а також робить підлітка розумнішим, хитрішим. Отже, витончені інтелектуальні міркування, філософствування, розумування стають тим захисним механізмом, який допомагає адаптуватись в нових реаліях.

Перевіряються цінності, норми і правила, привиті батьками. Самих батьків часто знецінюють і критикують.

Підліток намагається «приміряти» на себе різні соціальні ролі. Це є необхідною умовою для вибору життєвого шляху.

Підліток, як і немовля, мислить себе очима інших. Але тепер ці інші – друзі, компанії, організації. Отже, важливою є саме їх думка.

Демостративність і епатажність у зовнішності і поведінці покликані привернути увагу соціуму до себе, потішити власне самолюбство. Витісняється все «не таке» - «ботани», «білі ворони».

Закоханість і дружба дозволяють спроектувати власний образ Я на партнера і «увнутрішнити» його. Так набирається досвід побудови стосунків і вміння любити. Кожна закоханість унікальна і вічна, але при цьому, вона так само швидко може замінитись іншою.

З часом вибір підлітка ставатиме послідовнішим, формуватиметься власний ціннісний простір та уявлення про себе і свій ідеал.

Як будувати свою поведінку з дітьми « групи ризику»

З неспокійною дитиною:

* уникайте крайнощів: не можна дозволяти дитині робити все, що їй заманеться, але не можна і все забороняти; чітко вирішіть для себе, що можна і що не можна, і погоджуйте це зі всіма членами сім’ї;* своєю поведінкою показуйте дитині приклад: стримуйте свої емоції, адже вона наслідує вас у своїй поведінці;*приділяйте дитині достатньо уваги, хай вона ніколи не відчуває себе забутою, але водночас поясніть дитині, що бувають моменти, коли у вас є інші турботи, слід це зрозуміти і прийняти;*пам’ятайте, що істеричні приступи найчастіше пов’язані з прагненням звернути на себе увагу або викликати жалість і співчуття. Не треба потурати дитині й змінювати свої вимоги. Коли дитина заспокоїться, поясніть їй, чому ви вчинили так, а не інакше.

З конфліктною дитиною:

* стримуйте прагнення дитини провокувати сварки з іншими. Треба тактовно коригувати недружні погляди одне на одного або бурмотіння чого-небудь з образою собі під ніс;* не прагніть припинити сварку, звинувативши іншу дитину в її виникненні й захищаючи свою. Прагніть об’єктивно розібратися в причинах;* після конфлікту обговоріть з дитиною причини його виникнення, визначте неправильні дії своєї дитини, які призвели до конфлікту. Спробуйте знайти інші можливі способи виходу з конфліктної ситуації;* не обговорюйте при дитині проблеми її поведінки. Вона може укріпитися в думці, що конфлікти неминучі, і продовжуватиме провокувати їх;* не завжди слід втручатися в сварки дітей, потрібно дати їм можливість самим порозумітися й навчатися спілкуватися одне з одним. Проте якщо під час сварок один з них завжди перемагає, а інший виступає «жертвою», слід перервати таку гру, щоб запобігти формуванню боязкості у переможеного.

Із сором’язливою дитиною:

* розширюйте коло знайомств своєї дитини, частіше запрошуйте до себе друзів, беріть малюка в гості до знайомих людей, запрошуйте дітей у гості, розширюйте маршрути прогулянок і екскурсій, учіть дитину спокійно ставитися до нових місць і людей;* не варто постійно тривожитися за дитину, прагнути повністю оберігати її від будь-яких небезпек, в основному придуманих вами, не старайтеся самі зробити все за дитину, попередити будь-які утруднення, дайте їй певну міру свободи і відкритих дій;* постійно зміцнюйте в дитині впевненість у собі, у власних силах;* залучайте дитину до виконання різних доручень, пов’язаних зі спілкуванням, створюйте ситуації, у яких сором’язливій дитині довелося б вступати в розмову з «чужою» дорослою людиною ( у магазині, на зупинці, в дитячому парку, кінотеатрі)

Із замкнутою дитиною:

* розширюйте коло спілкування вашої дитини, приводьте в нові місця і знайомте з новими людьми;* підкреслюйте переваги та корисність спілкування, розповідайте дитині, про щось нове та цікаве ви дізналися, яке задоволення отримали, спілкуючись із тією або іншою людиною;* намагайтеся самі стати для дитини прикладом людини, що ефективно спілкується;* якщо ви помітили, що, незважаючи на ваші зусилля, дитина стає все більш замкнутою та відчуженою, зверніться за консультацією до психолога, який професіонально допоможе вам вирішити цю проблему.

З агресивною дитиною:

* пам’ятайте, що заборона й підвищення голосу – неефективні способи подолання агресивності. Лише зрозумівши причини агресивної поведінки, ви зможете сподіватися, що агресивність вашої дитини знята;* дайте дитині особистий приклад ефективної поведінки. Не допускайте при ній спалахів гніву або негативних висловів про своїх друзів чи колег, будуючи плани «помсти»;* нехай ваша дитина кожної миті відчуває, що ви любите, цінуєте і приймаєте її. Не соромтеся зайвий раз її приголубити або пожаліти. Хай вона бачить, що потрібна й важлива для вас.

Кiлькiсть переглядiв: 362

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.